Як говорити з дітьми про важкі речі.
Як говорити з дітьми про важкі речі.
Наші психологи діляться порадами про те, як допомогти дітям та підліткам, які переживають горе або кризу.
Діти та підлітки мають такі ж почуття, що й дорослі, але їм може бракувати здатності розуміти та інтерпретувати їх. Тому дорослим важливо бути готовими до розмови, про що саме говорити і як.
Почуття дітей у кризових ситуаціях
Смерть або розлучення в сім'ї можуть викликати у дитини почуття тривоги і смутку. В той самий час на дитину впливають також події, які відбуваються у світі, наприклад воєнні події в Україні, кліматична криза чи інші кризи та катастрофи. Зазвичай, діти можуть мати доступ до інформації про те, що відбувається у світі через соціальні мережі.
Діти можуть відчувати: гнів, радість, страх, глибокий смуток і величезну втрату — так само, як і дорослі. Однак думки дітей про події та їх наслідки відрізняються від того, як думають дорослі. Як наслідок, дорослі іноді не помічають страждання дітей, оскільки діти реагують на них по-іншому.
Незалежно від віку дитини, важливо, щоб ви були присутнім та доступним дорослим. Докладіть особливих зусиль, щоб допомогти дитині відчути себе в безпеці та зрозуміти, що сталося. Важливо адаптувати інформацію до віку дитини і проявляти увагу до ознак поганого самопочуття, таких як біль у животі, головний біль або зміни в поведінці, які є природньою реакцією дітей на ненормальні події. Продовжуйте заспокоювати, підбадьорювати і проявляти терпіння, якщо протягом певного періоду дитина відчуває більшу потребу бути поруч з вами або шукає безпеки в інший спосіб.
Вісім порад про те, як говорити з дітьми про важкі події
Наші психологи діляться корисними порадами про те, як говорити з дітьми про важкі події.
- Спитайте дитину, чи є у неї запитання? Дайте дитині поділитися своїми думками і занепокоєннями. Уважно слухайте і будьте відкритими до діалогу.
- Намагайтеся відповідати на запитання дітей якомога простіше. Уникайте зайвих деталей. Якщо у вас немає відповіді, так і скажіть.
- Якщо десь сталася криза або катастрофа, розкажіть про те, що робиться для допомоги постраждалим.
- Не показуйте своє занепокоєння. Почуття легко передаються. Дитина може зчитати вашу стурбованість і перейняти її.
- Говоріть чесно! Слідкуйте за тим, щоб ваші слова відповідали дійсності, але не лякайте дитину.
- Думайте про те, як ви розмовляєте з дитиною. Уникайте жорстких виразів.
- Зберігайте спокій і приділіть розмові достатньо часу.
- Займайтесь з дитиною тим, що відволікає її від страшних речей. Не треба постійно тримати телевізор або інші екрани увімкненими.
Звертайте увагу на потреби маленьких дітей
Маленькі діти мають такі ж почуття, що й дорослі, але не завжди можуть чітко висловити свої потреби. Їм важливо, щоб дорослі звертали на них увагу і намагались зрозуміти. У кризових та стресових ситуаціях фізичний контакт між дитиною та батьками часто зменшується саме тоді, коли він найбільш необхідний.
Крім того, наймолодші діти легко піддаються впливу реакцій людей, які їх оточують. У дітей раннього віку часто проявляються наступні реакції на кризові ситуації: вони частіше плачуть, більше хочуть бути поруч з дорослими, важче переносять розлуку з батьками, мають проблеми зі сном або втрату апетиту.
Порада:
- Близькість і турбота особливо важливі.
- Намагайтеся проводити час у місці, де дитина відчуває себе в особливій безпеці.
- Поговоріть спокійно про те, що сталося.
- Дозвольте іншим дорослим взяти на себе частину турботи про дитину, якщо найближчі до неї люди перевантажені.
Як говорити з дітьми дошкільного віку
Діти дошкільного віку часто потребують допомоги дорослих, щоб висловити свої думки та запитання словами. Розповсюджене так зване «магічне мислення», коли діти сприймають світ з власної точки зору і виходять з того, що вони самі можуть впливати на події. Іншими словами, дитина може вважати, що трагічна подія сталася саме через неї, і тому відчувати провину.
Реакцією дошкільнят часто є поведінка, яка була притаманна їм у ще молодшому віці: їм важко розлучитися з близькими, вони бояться бути покинутими, поводяться вперто, а також відчувають біль у животі і почуття провини.
Порада:
- Приділяйте дитині більше часу та будьте поруч. Запевніть дитину, що з часом ситуація зміниться і наблизиться до норми.
- Говоріть чітко. Уникайте таких термінів, як «пішов» або «заснув», коли хтось помер. Дитина може вважати, що така інформація не є остаточною.
- Уникайте неприємних або тривожних деталей, але стежте за тим, щоб ваші слова відповідали дійсності.
- Підтвердіть почуття дитини і запевніть її, що вона не самотня.
- Дитині може бути корисно поговорити з дорослим поза сім'єю, якому вона довіряє.
- Фізичний контакт дуже важливий.
Сюди можна звернутися за консультацією та підтримкою:
1177 Vårdguiden
Поради та рекомендації щодо відповідної медичної клініки по телефону та 1177.se.
Bris – гаряча лінія для дорослих про дітей, українською мовою
Якщо ви доросла людина і у вас є питання або ви переживаєте за дитину, ви можете зателефонувати Bris.
Bris – гаряча лінія для дітей, українською мовою
Якщо вам не виповнилося 18 років, завжди можете зв’язатися з Bris з будь-яких питань. Наприклад, якщо трапилась незрозуміла ситуація, ви переживаєте з якогось приводу, або відчуваєте себе самотніми.
Телефон працює по вівторках і четвергах о 14-17 і середах о 9-12.Телефон 020-48 48 48. Bсі дзвінкі безкоштовні та за вашим бажанням анонімні.
Bris організація з прав дитини, яка працює для поліпшення життя дітей та відстоювання їх прав.